Хостинг снова требует денег :( Помоги нам, чтобы мы могли работать дальше!

Олексій Бондаренко

Дата рождения:

Об авторе:

Связанные книги

Последние обзоры связанных книг

20:43 24/04/2019 от Bogun
к "Воля 2"

Ну що ж, почнемо в першу чергу з того, що робота над помилками була все-таки проведена. У нас уже цільна історія, однорідний малюнок, що не збиває з пантелику при читанні. А зараз перейдемо до конкретики.
Малюнок чудовий. Як уже хтось говорив, стилістично схожий на роботу Бондаренка, хоча по якості трохи не дотягує. І загалом до нього питань не має. Вибір однозначно вдалий. Звуки зроблено чудово, за що теж плюсую. Але на цьому плюси закінчуються. Одного разу помітив, що панелі розташовано в неправильному порядку. Можливо, якщо будуть читати ті, хто справді розбираються в цій справі, помітять більше таких моментів. Плюс до того, посилання на Грега Капулло в його роботі “Бетмен: Совиний Суд”, де був такий же хід з перевертанням книги в бік та верх ногами виглядало не дуже виправдано. Адже у Агнешки було просто видіння, в той час як в Бетмені автори намагалися передати дискомфорт, повну розгубленість та безпомічність героя. Робота колориста також була не завжди вдалою. Дуже часто траплялися моменти, коли здавалося, що справа робилася “без душі”. А інколи було враження ніби робили заливку градієнтом. Хоча варто відзначити, що сама по собі гамма кольорів вибрана доволі приємна для ока. Ну і якщо в принципі на розмальовку можна закрити очі, а випадок з панелями був тільки раз, то найгіршим в цьому був леттерінг (написання тексту на уже готових малюнках). З баблами велика проблема. Половину часу прочитання коміксу було втрачено на те, щоб зрозуміти яку хмаринку з текстом читати за якою. Процес був приблизно таким: читаємо весь текст панелі, структуруємо інформацію, перечитуємо уже в правильному порядку. Я не знаю, хто чим займається у Волі, але йому за цю частину роботи платять даремно.
Щодо сюжету, то, не дивлячись на однорідну історію, деякі проблеми все ж залишились. В обмежений об’єм історії намагаються втиснути дуже багато подій. Однак варто відзначити, що все ті ж три історії тепер об’єднали гармонічно і вели їх паралельно одна одній, що згладило їх сприйняття. Проте, як і до цього не вдавалося толком розкрити персонажів, так цього не вдалося і в цьому томі. В першому томі були якісь обриси особистостей та натяк на майбутнє розкриття (Агнєшка, Кривоніс), або в того ж Грушевського взагалі не було особистості, просто якийсь гег з бойовим стариганем в діловому костюмі. То цього разу просто купа штампів на місці героїв. І я міг би на це все закрити очі. Типу: далі буде більше часу, і там уже ну ТОООЧНО розкриють героїв. Проводять же роботу над помилками, це видно. Але... Це вже другий випуск Волі. І (СПОЙЛЕР!) Грушевського вбили. А це нам відкриває дві проблеми.
Персонаж мертвий, а ми його навіть не знали толком. І навіщо це? Співчуття нема. Дешевий хід і той невдалий.
Якщо раптом його воскресять, це буде ще більш дешевим ходом, і повністю обесцінить навіть ті крихти драми, що були до цього.
Єдиний вдалий персонаж - це Троцький, якому недосказаність надає ще більше загадковості та харизми. Ну а Сікорський збіса схожий на Говарда Старка, як дизайном, так і самою концепцією та роллю в сюжеті. Проте, сам по собі сюжет доволі простий та зрозумілий. Для пригодницького літнього, так би мовити, блокбастера цілком підійшов би. Трішки драми, трішки шпигунських пристрастей, політичні інтриги, клішований злодій, любовний трикутник. Все, що треба. Ніби як. І все було б нічого, проста історія, читається легко, ненав’язливо. Але... Але ця книга повністю обезцінює першу Волю. В цій книзі все інтуїтивно зрозуміло і так. І виходить, що ніби перша частина потрібна тільки для того, щоб на поличці було щось з цифрою 1 перед цифрою 2.
Ну і видання. Перше, що кидається в око, - дивна проклейка та прошивка. Вона крива. Проклейка палітурки до форзацу теж не дуже якісна, клей розтікся, а аркуші покоцані. А верстка корінця - просто жах. Повністю відрізняється від першої Волі, що ще більше обезцінює її існування в принципі. Чув що якість краще ніж в першій частині, але так і не помітив. Шкода.
Як завжди тут і пізно поночі, ваш Monsignor Bogun


p.s. В минулому огляді на Волю 1 говорив, що однозначно купуватиму другу частину. І виконав обіцянку. Але от щодо третьої частини я вже такого, на жаль, не скажу.
p.p.s. Може здатися, що я розношу комікс, але це не так, він доволі непоганий, але коли компанія себе так агресивно промотує, та позиціонує як флагман коміксів у нас, то і якості чекаєш відповідної, а натомість отримуєш зовсім інше.

Написано для Ukrainian Assembly Comix

Впечатления: 6.7
22:35 13/12/2018 от Vega99
к "Воля 2"

Почну з того, що комікс значно приріс в обсязі, якщо перший том містив скромних 56 сторінок, то продовження має таких уже 80. До того ж, комікс якісно прошитий, кожен розворот нанизано окремо, що дуже зручно при читанні і дозволяє безбоязно розгорнути комікс і не боятися пошкодити. 
З незвичного для українського продукту слід відзначити, що для передзамовників комікс прийшов у суперобкладинці з альтернативним зображенням авторства Олексія Бондаренка, таким от елегантним способом видавці вирішили суперечку яка обкладинка краща. Загалом скомпонований примірник якісно та добротно, папір крейдований, при читанні не відблискує, до друку питань не виникло, склеєних чи непрофарбованих сторінок у моєму примірнику не помічено.

Cюжет. Якщо пам’ятаєте, то головні нарікання на перший том стосувалися саме сюжету та сторітелінгу, в продовженні з сюжетом усе набагато цікавіше і сценаристи (яких аж четверо) попрацювали значно краще. 
В основі - пригоди вже відомих нам із першої частини: Максима Кривоноса, польської шпигунки Агнешки Бжезінської, академіка Володимира Вернадського і звичайно ж ясновельможного гетьмана Павла Скоропадського та героїчного Михайла Грушевського. Також додалося декілька нових персонажів, які в першій частині були згадані поверхнево: винахідник Сікорський та Ганнуся – красуня-механік і помічниця Вернадського. Не оминули сценаристи і табір антагоністів, у продовжені ми знайомимося з могутнім посіпакою Іліча – Троцьким. На початку сюжет коміксу розділяється на дві паралельні сюжетні лінії, в одній йдеться про політичні події в Україні, і головним персонажем тут виступає Скоропадський та інші історичні особистості тієї доби. Інша ж сюжетна лінія цілком присвячена пригодам команди у складі Кривоноса, Агнешки, Ганусі, Грушевського та Вернадського, які, як ми пам’ятаємо, наприкінці першого тому подалися до Єгипту, щоб поспілкуватися зі спеціалістом який допоможе розшифрувати окультний текст та розгадати таємницю більшовицьких живих мертвяків. Тож допоки Скоропадський займається політичним фехтуванням, українці в Єгипті ріжуть, смалять, стріляють, рубають і відбивають довбешки червоним супостатам як живим, так і мертвим. Персонажі потенційно доволі цікаві, найкраще ж, на мою думку, розкрито характер Агнешки - разом із Ганнусею та Кривоносом вони створюють любовний трикутник, і якщо саркастичні жарти та кпини дівчат виглядають доволі органічно і дають хоч якесь розуміння про характер героїнь, то Максим - такий собі "термінатор": мінімум емоцій і мотивів. Грушевському ж відвели роль розважливого батька-сенсея, а Вернадський - такий собі класичний вчений, з замашками злого генія. 
Загалом сюжет доволі динамічний та насичений діалогами, от до діалогів є кілька нарікань, точніше до розміщень хмаринок, важко назвати їхнє розміщення на панелях інтуїтивно зрозумілим, і я частенько плутався у порядку прочитання діалогу, також помітне явне зловживання великими чи подвійними хмарками, деякі панелі просто перенасичені баблами і мене це дещо напружувало, та й самі панелі інколи розмішені не логічно.

Щодо роботи художника (Євгеній Тончилов), усе на рівні, стилістично дуже схоже на малюнок Олексія Бондаренка, який малював обкладинку та перший епізод у попередньому томі. Всі герої детально промальовані та легко пізнаються, деталізовано достатньо добре, емоції персонажів зрозумілі та логічні, прийоми з розмірами та формами панелей також мені сподобалися. По роботі колористів, то як на мене трішки перебір із насиченістю кольорів, хоча можливо це вже недоліки друкарні, але як на мене комікс у певних моментах виглядає занадто "дитячим" хочеться побільше брутальності, але це вже особисті вподобання та придирки.

Що однозначно можна відмітити зі знаком плюс, так це увага до історичних подій, мене особисто це дуже підкупає і така подача історії України того періоду, на мою думку є надзвичайно вдалою (за п’ятий універсал від Грушевського, браво!) і те, що видавництво "THE WILL PRODUCTION" робить акцент на історії в усіх своїх проектах заслуговує пошану та подяку. 
Насмішили влучні фрази про "зубожіння" та "безкоштовний фуршет", сценаристам плюсую. Стімпанку стало ще більше, він став різноманітнішим і проявляється в усіх канонічних для даного жанру речах: парові машини, техніка, зброя, одяг та аксесуари, все дуже стильно та органічно. З екшеном, як на мене, все також на рівні, для цього тут є всього вдоста: погоні, перестрілки, вибухи, все це щедро приправлене містикою та добре знайомими з попередньої частини зомбаками в "будьоновках"

У підсумку маємо дійсно щось схоже на повноцінний хардкавер, наповнений доволі цікавим сюжетом, основним жанром мальопису є альтернативна історія з елементами стімпанку, фантастики, а також містики. Цікавим буде, насамперед, людям, які цікавляться історією початку 20-го століття, однозначно мастхев для всіх шанувальників паропанку, адже тут купа авторського луту, який дуже годно промальований та використаний. Впевнений, що справжній успіх для всесвіту "Воля" ще попереду, адже видавництво дуже серйозно взялося до його побудови та просування, і такою кількістю мерчу не може похвалитися, поки що, жоден український продукт.

Впечатления: 6.4
09:20 16/01/2018 от Bogun
к "ВОЛЯ: The WILL"

Воля - найболючіший удар від українських коміксів. Промо кампанія була на висоті, як люблять говорити, реклама схожа на рекламу. Творці які дійсно маюсь план на майбутнє, і кошти на це. Асґардіан закинув "Звитягу", і, наскільки мені відомо, відмовив декільком іншим проектам (не буду говорити, що вони були особливо перспективні, тому що далі одного випуску самостійно не пішли, але все ж), тому що всі потужності було направлено саме на Волю. Більше того, це був, мабуть, перший проект, у якого був свій продюсер, а не тільки сценарист, художник та видавець. Себто, як не глянь, а перспективно виглядав зі всіх сторін.
Постери виглядали дуже серйозно, навіть похмуро. Говорили що це серйозний проект, який націлений на серйозну аудиторію, де будуть історичні прототипи техніки, справжній одяг, захопливий сюжет.
Я мав щось запідозрити, вже коли почали з'являтись відомості про фільм, хоча самого коміксу не було ще й близько. Тобто, хто робить фільм по коміксу, який ще не створено? Чому вирішили що комікс буде на стільки успішним, що люди захочуть фільм, хоча ще нічого не готово? Тобто... Це ж жах як некрасиво виглядає...
Ну гаразд, досить передісторії. Перейдемо до самого коміксу. От я його отримав. Він був досить тоненьким, що було досить дивно, як на три цілі історії. Ще й історичні вставки (нічого проти не маю. Той же самий Єрмек Батир із Казахстану теж тонкий, але історія і малюнок дуже класні), Перша історія мені сподобалася найбільше. Вона виглядає най одноріднішою, і відповідає обкладинці (те що над нею працювало меньше всього людей дає свої плоди (я зокрема про сценарій)). Далі ж все пішло гірше: привиди, зомбі, катани, кунг-фу... Я все розумію, треш, сатира - це хороші жанри, які мають свою величезну фан базу, але ж, рекламуючи комікс, ви говорили про серйозну історію! Щось, що претендувало хоча б на якусь історичну достовірність! А потім: Кунг-фу-Груша! Ніндзя-Скоропад (хоча тут я чіпляюсь, насправді Гетьман з катаною після переговорів з Японією, так що тут насправді питань нема). Взяти ж того Патріота, він нам не втирав про серйозність, ні на що велике не претендував, і я його люблю всією душею. Взяти "Серед Овець", нічого не обіцяли, просто в двох словах про що буде історія - і відразу мало не культова річ, після прочитання. Не може людина видати відразу книгу, випускає по сінґлу. І я вважаю що це чудово, треба свої сили тверезо оцінювати (хоча відверто кажучи, я їх не дуже люблю. Я за харди). Натомість же, у нас три абсолютно не пов'язані між собою історії. Різне абсолютно все, стиль, темп, малюнок, персонажі. 1) Шпигунський бойовик 2) Політична сатира яка перейшла в фантастику 3) Відвертий трешачок. Будь яку історію я прочитав би з задоволенням, якби очікував на неї, але натомість, ближче всього до того що обіцяти була перша історія, але ж курво, Кривоноса в інших історіях нема. Агнєшка в цій же історії дуже мало себе показала. А в третій її теж нема. Гетьман Скоропадський в першому випуску і другому виглядає по різному. (Я розумію, різні художники, але невже не можна було домовитись про те, лисий він чи ні, якого хріна?)
Єдине що відповідає сподіванням, це техніка і костюми, як пообіцяли, так і представили, все дуже детально. Але в цьому немає сенсу, коли історія тобі не цікава, і нема персонажа, про якого тобі цікаво читати. Тобто вони можуть бути, у Агшєшки і Кривоноса є потенціал, але який в ньому сенс, якщо більше сторінок і історії дали зомбі і привидам?
Нарешті підсумую... Чи отримав я задоволення? Ні. Я розчарований. Чи придбаю я другий том? Так. Я все ще вірю в проект, хоча б тому, що над ним (ніби як) працює знову Олексій Бондаренко, і історія вже буде цілісною, що показує, що роботу над помилками проведено. Але все ж, я категорично не розумію, що такого культового саме в даній книзі, і чому навкруги стільки хайпу. Проект має потенціал, але саме перший том надто переоцінений на даний момент.

Такі високі бали тільки через те, що мені припала до душі історія Бондаренка (перша).

p.s. таки Агнєшка няша, цілком може бути достойною суперницею багатьом анімешкам.

Впечатления: 5.0