Нет какой-то книги? Добавьте её! Так вы поможете себе и другим пользователям!

Обзор книги "Відьмак. Дім зі скла" Автор: Bogun 16:07 16/01/2019

6.4

Обзоров: 25

Книг: 118

Чтобы добавить книгу в желаемое или на свою полку, зарегистрируйтесь или авторизуйтесь используя меню в шапке сайта.

Взагалі-то я сам не являюсь фанатом цього циклу, і те, що постійно витворяє автор, намагаючись зрубити побільше грошей, аж ніяк не йде в плюс. Але все ж, запевнення, що ця розповідь більше схожа на окрему новелу, в дусі перших книг, а не те, вибачте на слові, піздостраждання, що було в книгах починаючи з третьої, мене все ж переконало в тому, що варто все дати шанс цьому мальопису.
Прочитавши його до кінця, я залишився все на тій же точці що й був. Він аж ніяк не вплинув на моє відношення як до самого всесвіту, так і до цього коміксу. Просто історія, яку я прочитав, і не пошкодував, що затратив на неї всій час. Але і не має бажання повторити цей досвід. Історія доволі проста, і буквально з перших сторінок, ти розумієш. що все не так просто. як здається (в загалому, так і говорилось в анотації, я це розумію, але все ж). Хто головний злодій історії я зрозумів одразу. Та й мотиви теж, як на мене, явні. Побічні персонажі майже нерозкриті, так само як і їх мотиви та провини. Що мені дійсно сподобалося в історії, так це поведінка Ґеральта та його байки, це було доволі живо показано. Але, в цілому, це мені і в оригіналі подобалося.
Малюнок теж не залишив мене цілком задоволеним. Фони та монстри - то просто
чистий секс. На них я залипав з задоволенням. Жінки на більшості панелей були хороше зображені, але от чоловіки в цілому та Ґеральт зокрема... Здавалося що маляр просто їх не любить і малює на “відчепись”. Пара кадрів в мене навіть викликали відверті смішки. До речі, що я помітив, в малюванні облич Джо Куеріо схожий на Андрія Данковича (чи навпаки), на крупних планах обличчя грубуваті, а на дальніх досить схематичні. Проте коли ми повертаємося знову до монстрів, то все стає просто на висоті. Одразу видно що маляру було цікаво малювати.
А всі плюси малюнку було видно завдяки якісному паперу та друку. Кольори насичені, не дивлячись на загальну похмурість повісті, шрифти, вибрані при верстці мені теж сподобалися. Один мінус - це м’яка обкладинка. Не люблю я їх, і цього разу моя нелюбов навіть мала підставу. Після другого прочитання (я та моя кохана читали окремо) ззаду обкладинка почала відклеюватись. Звичайно ж сподіваюсь, що це поодинокий випадок, і в цілому якість видання краща, аніж мій окремий примірник, але, як то кажусь, осадочок залишився.
Як завжди, Monsignor Bogun
p.s. Сподіваюсь Геллбой обійдеться без таких прикростей Т_т
p.p.s. Ще більше сподіваюся, що В Землю матиме історії як мінімум на такому ж рівні.
p.p.p.s. Чому Лєший, а не Ліший? У нас же не лєс, а ліс.

Написано для Ukrainian Assembly Comix

(0)  / (0)
maleficmax 11:01 22/01/2019

Ви Куеріо порівняли з Данковичем?! )) Ахахаха) Куеріо у обличчях повторює Міньолу, але додає деталей. Книжка прекрасна, не погоджуся. Як і з тим, що з третьої книги книжкова серія стає гіршою.

Bogun 14:06 22/01/2019

maleficmax, Ну, скільки людей, стільки думок.)