Нет какой-то книги? Добавьте её! Так вы поможете себе и другим пользователям!

Последние обзоры связанных книг

14:51 03/11/2019 от Bogun
к "Бійцівський клуб 2"

Цей комікс на диво ніким не оцінений. Не те, щоб він був шедевральним, але тим не менш, Бійцівський клуб 2 добротний. Головна проблема недооціненості, як на мене, дуже популярний попередник. А як всі ми знаємо, друга частина завжди гірше першої. А якщо друга частина відчутно гірше першої, то ВСЕ. Вона приречена, як у нашому випадку.
Сюжет для графічної новели писав автор оригіналу, тобто сам пан Палагнюк. І це відчувається. Кількість трешу на рівні. Також присутній твіст, не гірший ніж в оригіналі. Протягом всієї книги історія доволі цікава та затягує. Я дуже довго відкладав прочитання. Купив книгу, напевне, ще влітку на розпродажу КСД, але ось тільки зараз сів за неї... І до чого я веду? Як тільки почав читати, то не відкладав книгу ні на хвилину. Вся історія була поглинута за один раз. А це все-таки щось та означає.
Але і не без мінусів. Якщо першоджерело було психологічним трилером, який відкривав пороки сучасної людини. То в продовження, чомусь, було вирішено внести містику. Навіщо Роберта Полсона зробили зомбі? - Я не розумію. І взагалі автор вніс СЕБЕ в історію. Не як камео, а як повноцінного персонажа (!). Ну і кінцівка. Може я тупий, але її я не зрозумів взагалі. Пробував скласти все докупи і зробити висновки, але то все занадто надумано. Склалось враження, що автор просто пожартував над всіма, хто шукав сакральний сенс в його першому творі. А я так не люблю. Повинен бути внятний фінал. Нехай відкритий, але внятний.
Малюнок доволі стандартний. Коли мова йде про американські комікси, ти саме щось таке і уявляєш. І колі дізнаєшся, що автор малюнку до цього працював над коміксами ДС та Марвел, то навіть не дивуєшся. Але разом з тим, як то кажуть, диявол в деталях. Кемерон Стюарт красиво передає зміни між Оповідачем та Тайлером. Образність також в його малюнках доволі зрозуміла та не дозволяє думці полинути кудись деінде. Деякі сцени дуже чуттєві та заставляють проникнутись тим, що відбувається. Ну і окреме дякую за культове “його звали Роберт Полсон”. Прямо проникся.
Дейв Стюарт, як на мене, чудово попрацював над кольорами. Вони завжди чудово пасують сцені і всьому, що відбувається. Коли потрібно - яскраві, коли ситуація вимагає - тьмяні. Хвору атмосферу відразу можна впізнати, завдяки ним... Хотілось би ще, звичайно, сказати щось окреме про обкладинки до кожного розділу, але тут слова зайві. Ці шедеври з алюзіями на світову класику потрібно дивитись.
Ну і декілька слів про видання. Воно дуже якісне. Зшито чудово. Папір приємний офсет. Паліткурка тверда і не деформується як у РМ (хоча готувала одна фабрика). Помарок не помітив, як і браку в малюнках. Взагалі таке дивно писати про КСД, які відомі своєю халтуркою. Але тут попрацювали на славу. Шкода, що видання виявилось таким мало популярним. І вони закинули працю над коміксами взагалі. Але наклад в 4 тис. примірників для такої не дуже популярної графічної новели - це дуже оптимістично.

Написано для Ukrainian Assembly Comix

p.s. Якщо хтось таки зрозумів кінцівку - поясніть.
p.p.s. Його звали Роберт Полсон!
p.p.p.s Мене просять вказати що Палагнюк - то насправді Поланік, а то не всім зрозуміло буде...

Впечатления: 7.6

Сразу о главном. Эта книга показалась мне гораздо лучше предыдущей (Дом странных детей). Причин этому может быть несколько:

- я привык к стилю автора, читая первую;

- её сюжет кардинально отличается от сюжета недавнего фильма, и потому она гораздо чаще удивляет;

- художник сделал выводы и немного что-то где-то подкорректировал.

Насколько я понимаю, эта книге еще не последняя. Надеюсь на это. По крайней мере третий том романа существует, а вот ждать ли продолжения графического - большой вопрос. Сеть не дала мне этого ответа.

Впечатления: 7.5

Писать отзыв к этой книге будет сложно, но я попробую.

Что нужно знать: я не читал оригинальную книгу, но успел посмотреть фильм Тима Бёртона. И еще, что также важно, желательно прочитать мой (на момент написания, грядущий) обзор второго торма, так как он отличается от первого в лучшую сторону.

Итак, что сразу бросится в глаза тем, у кого это не первый комикс. Он больше похож на мангу. Собственно, стилистика рисунка почти кричит об этом. Художнику не удается на сто процентов всё, что он задумал, и поэтому рисунок и визуализированные звуки и события (часто повторяющие очевидное, что бесит) иногда сбивают с толку. Рисунок очень условный. Контуры слегка неуверенными штрихами, тени еще более неупорядоченными линиями. Часто кажется, что это черновик. Однако в то же время штриховка фона или заполнение его линиями иногда замечательно передает атмосферу окружения. К слову об окружении. Часто оно просто не отрисовано, фона нет. Интересно играет на эмоциях затея со сменой черно-белого и цветного рисунка.

Сюжет повторяет сюжет книги (насколько я понял из доступной мне информации). Диалоги неплохие, персонажы раскрываются не полностью, полагаю книге это удалется на порядок лучше, но некоторые всё же оседают в голове и требуют дальнейшего развития (во второй книге).

Перевод... мог бы и лучше. В первом томе был с десяток случаев, когда глаз цеплялся за "деревянность" фраз.

Издание хорошее. Книга у меня в замечательном состоянии, ровная и красивая.

Очень жаль, когда хорошую книгу портят некоторые моменты, которых было бы можно избежать. Может быть, это один из тех случаев. Также, на 100% уверен, что тем, кто совершенн не знаком ни с оригинальной книгой ни с экранизацией, оценку можно смело поднять на 1-2 балла, так как сюжет всё же умеет удивить, и это однозначно сыграет в плюс.

Резюме. Если есть возможность, прочитайте пару десятков страниц онлайн или в магазине, чтобы не сделать ошибки. И учитывайте, что книга лучше играет со вторым томом, который гораздо лучше первого.

Впечатления: 6.3